Виговці відвідали Томашув Любельський

01.09.2016

16-19 вересня 2010 р. делегація куреня ч.3 ім. Гетьмана Івана Виговського УПЮ здійснила візит до м. Томашува Любельского, Республіка Польща на запрошення керівництва Коменди Хуфци (Станиці) Томашув Любельський Союзу Польського Харцерства. Метою поїздки було налагодження міжнародних зв’язків між Станицями Львів і Томашув Любельський, які до того проявлялися лише на передачі Вифлеємського вогню миру в Україну.

Також метою цього візиту було вшанування пам’яті героїв битви під Томашувом Любельським 17-19 вересня 1939 р., яка відбулася між польськими з однієї сторони та німецькими військами з іншої. Захід, який організовувала Станиця Томашув Любельский дістав назву "Рейд Солдатам Вересня".

Провід складався з коменданта делегації - ст. пл. скоба Андрія Бліновського, ЛЧ, зв’язкового Куреня ч.3 - ст. пл. скоба Василя Венгерака та бунчужного - пл. розв. Тараса Іщика. Членами офіційної делегації Станиці Львів були пл. прих. Роман Козак, пл. прих. Ярослав Мартиник, пл. уч. Олег Буклів, пл. прих. Юрій Мигалик. Захід був поділений на три дні.

Виїзд відбувся 16 вересня з Автовокзалу Львів о 17:10 і на диво ми швидко приїхали о 22:00. Ввечері відбулася зустріч зі комендантом Станиці Томашува Любельського п. Анджеєм Дзюбою та заступницею коменданта п. Ельжбєтою Прибильською. Там поділили нашу делегацію на три групи, які першу ніч провели в помешканнях харцерів. Також відбулося спілкування через інтернет з "великою землею" та перегляд текстової трансляції матчу Карпати - Боруссія.

Наступний день зустрів нас відкриттям урочистостей та 25-кілометровою мандрівкою по польській частині Розточчя до Майдану Сопоцького. Відкриття урочистостей пройшло перед пам’ятником Солдатам Вересня на центральній вулиці Томашува Любельського. Мандрівка пройшла непомітно, хоч і розтягнулася на 8 годин. По закінченні мандрівки, ми прийшли до Станиці (харцерське містечко) "На Сопоті" в Майдані Сопоцькому. Це містечко подібне на нашу пластову оселю на Соколі. "На Сопоті" зустріло нас харцерськими іграми та танцями, які нам дуже сподобалися.

В цей день ми продемонстрували всю красу української пісні: на вогнику ми заспівали стрілецьких пісень а-капелло і наше виконання сподобалося полякам. Польська сторона забезпечила на два дні нашу делегацію сухпаєм, що було дуже турботливо з їхньої сторони. В суботу, всі харцери та пластуни вирушили назад до Томашува на основні урочистості. Зранку відбулася урочиста меса в центральному Костелі Томашува. Потім був вимарш до пам’ятника Солдатам Вересня та до Цвинтаря воякам 1939 року, де наша делегація також увічнила їхню пам’ять вінком. Після цього був вільний час і наша делегація направилася роздивлятися околиці центру.

Ми вирішили, що найбільшою пам’яткою в Томашуві є супермаркет "Biedronka", куди ми і направилися. Але з нами склалася цікава історія: частина делегації пішли з харцерками, ба провід пішов до місцевого супермаркету, але так, як ми не знали дороги, то спитали польською мовою першого зустрічного як проїхати. Він відповів (хоч і зі страшним слов’янським акцентом), що знає, де це є і люб’язно погодився нас підвести. Сівши в його машину ми побачили, як по машині котиться пляшка води на якій пише "Карпатська Джерельна". Ну ми собі подумали, може поляки були в Україні і собі купили. Згодом, ми почули знайому мову. Ми сказали: "Ви що, українці?" - "Так" - "А ви звідки?" - "Ми з Яворова." І тоді нас ще довго переслідував сміх, який дав нам зрозуміти, що де тільки українців по світу немає... Ночували цю ніч ми в початковій школі № 3.

Суботній вечір приніс нам вечір історії битви під Томашувом та перегляд анімаційної історії Польщі. Потім були "танці до упаду", а точніше до 1 години ночі. На наступний день ми всі відправилися пішки до Домброви Томашовської на історичну реконструкцію Першої битви під Томашувом Любельським.

На реконструкції виступав Ансамбль пісні і танцю Війська Польського, який показав дуже насичену народними піснями програму. Наступним пунктом програми була польова меса та виступ представника Президента Польщі. Історична реконструкція стала ключовим моментом всіх урочистостей. На цій реконструкції були предствлені різні види бойової механізованої та стрілецької зброї. Був відновлений також танк, танкетка та літак-розвідник. Вибухи, які зрушували землю тільки підігрівали загальну бойову обстановку. Біля 16 год. ми пішли, бо на 18:30 був автобус до Львова. Ми ще пообідали (за їх рахунок) та відправилися на автостанцію, де нас чекали танці під українську музику з телефону зв’язкового. Біля 19:30 приїхав автобус Люблін - Миколаїв і ми домовилися по 10 злотих з особи при стандартному квитку в 25 злотих з особи. Ми попрощалися з харцерами, але обіцяли повернутися, щоб знову порадіти разом з нашими польськими друзями.

Ця поїздка довела нам і не тільки, що міжнародні зв’язки потрібно розвивати не тільки на Міжнародних Скаутських Джемборі, але й при простих зустрічах і за менший кошт, при чому ефект є в декілька разів більше. Взаємно ми запросили польських харцерів на наше Різдво для участі в майбутньому виговському вертепі. Хочеться висловити подяку Коменданту Хуфци Томашув Любельський СПХ (ZHP) п. Анджею Дзюбі, заступниці коменданта п. Ельжбєті Прибильській, Рафалу Прибильському та всім харцерам, які долучилися до забезпечення життєдіяльності та зустрічі нашої делегації. Сподіваємося на подальшу співпрацю між нашим Куренем та Союзом Польського Харцерства.

Більше фотографій ТУТ

Czuwaj! СКОБ!

Автор новини: пл. розв. Тарас Іщик








 

© 2002 Курінь ч. 3 ім. Івана Виговського