Іван Виговський - син польського шляхтича. Мама українка. Народився та жив на Україні, розмовляв українською. Навчався в Могилянській колегії. Певний час служив писарем при польській генеральній військовій канцелярії. В 1648 попав в полон до козаків, проте Хмельницький відпустив його на волю, а згодом Виговський уже був генеральним писарем в старшині гетьмана.

Гетьман Запорізького козацтва (1657-1659).

Іван Виговський - постать в українській історії, котру не можна назвати пересічною. "Виговський був одним із найрозумніших і найосвіченіших козацьких ватажків" (О. Субтельний, історик).

Перебравши в 1657 році булаву від Юрія Хмельницького, своїм завданням Іван Виговський поставив звільнення України від московського ярма, що все тугіше стягувалось на шиї знесиленої війною України, та заснування незалежного українського князівства. Шукаючи сил, котрі могли б стати противагою Москві, Виговський (як зрештою і верхи козацтва та духовенства) все більше схилявся до такої ж знесиленої Польщі.

Подібна політика була несприйнятною для більшості рядового козацтва, котре лише закінчило багатолітню війну з Польщею, і уже в 1657 році проти Виговського піднято повстання, яке, хоч і було згодом придушено, коштувало Україні 50 тис. життів (слід зазначити, що справжнім мотивом повстання були особисті амбіції його ватажків - Пушкаря та Барабаша).

Результатом переговорів Виговського із Польщею (котра все ж не визнавала незалежності України) стало підписання Гадяцького трактату (1658), згідно з яким новостворене Руське князівство, отримуючи широку автономію, ставало третім повноправним членом Речі Посполитої.

Трагічність гетьманування Виговського полягає в тому, що саме цей трактат, передбачаючи величезний поступ в справі здобуття незалежності України, залишився нереалізовним, в той час як сам Виговський надовго заслужив собі слави гетьмана-зрадника, що "продав Україну полякам".

Поспішно об'єднавшись із поляками та татарами, Виговський пішов війною на 150-тисячне московське військо, яке уже на той час окупувало Україну. 29 червня 1658 року під Конотопом Виговський завдав московському війську однієї із найстрашніших поразок в історії Московщини. "Цвіт московської кавалерії загинув за один день... цар Олексій Михайлович з'явився перед своїм народом у жалобному вбранні, і Москву охопила паніка" (С. Соловйов, рос. історик). Більше того, Московщина вже навіть почала евакуацію прикордонних міст, оскільки не було вже більше кому боронити Москву, котру Виговський тепер міг взяти без особливих зусиль.

В той час, як на карту ставилась доля України, кошовий отаман Сірко, користуючись відсутністю татарського війська, що воювало із Виговським, просто із Січі пішов на Крим. Татари поспішно завернули додому, і так Виговський, залишившись без кінного війська, був змушений зупинити бойові дії.



 

© 2002 Курінь ч. 3 ім. Івана Виговського